• Головна
  • Блог
  • Про рейдерство: що планують змінити
  • Про рейдерство: що планують змінити

    Зараз на розгляді у народних обранців перебуває законопроєкт № 3774 від 02.07.2020 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству». На думку авторів законопроєкту, його прийняття є необхідним для ліквідації низки прогалин та недоліків, які перешкоджають належному захисту права власності та корпоративних прав.

    Насамперед пропонується внести численні зміни та доповнення у Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

    Повноваження представника

    Так, законопроєктом зазнають змін правила щодо подання документів для державної реєстрації. Згідно з чинним законодавством для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність. Натомість проєктом пропонується визначити такий перелік документів, які можуть засвідчувати повноваження представника:

    Протокол загальних зборів про зміну керівника

    Вносяться зміни і до вимог протоколу загальних зборів. Так, чинне законодавство передбачає можливість підписання протоколу загальних зборів учасників юридичної особи лише головою та секретарем зборів (для товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю достатньо підпису одного лише голови зборів).

    Повідомляється, що часто рейдерські дії, пов’язані з незаконною зміною керівника юридичної особи, супроводжуються підписанням недобросовісною особою протоколу, в якому стверджується, що на зборах була присутня достатня кількість учасників і що вони голосували за відповідне рішення (хоча насправді такі факти не мали місця).

    Відтак, з цією метою пропонується встановити певні додаткові вимоги до рішення уповноваженого органу управління юридичної особи. Зокрема, передбачається, що протокол загальних зборів учасників юридичної особи (крім акціонерних товариств, громадських формувань та об’єднань співвласників багатоквартирного будинку) щодо зміни керівника юридичної особи підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи.

    Крім цього, вносяться відповідні зміни і у Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, редакція ст.33 Закону зазнає змін, а саме передбачатиметься, що на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, який містить відомості про рішення щодо зміни керівника товариства, підписується учасниками (уповноваженими ними особами), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

    ФОП: реєстрація та припинення

    Зазнає певних змін і реєстрація ФОП. Нагадуємо, якщо неповнолітня особа, яка досягла шістнадцяти років, має бажання займатися підприємницькою діяльністю, за чинним законодавством їй потрібно подати нотаріально засвідчену письмову згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування. Натомість з прийняттям цього закону достатньо буде лише простої письмової згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки чи піклування.

    Законопроєкт формулює чіткіші правила щодо документів, які потрібні для реєстрації ФОП, а саме потрібно подати:

     

    Реєстраційні дії без державного реєстратора

    Варто звернути увагу, що Закон про реєстрацію доповнюється новою статтею, яка встановлюватиме особливості проведення реєстраційних дій без участі державного реєстратора. Тобто запроваджується можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб без втручання людини.

    Реєстраційні дії зможуть проводити фізична особа щодо себе, керівник юридичної особи чи її засновник (учасник) в режимі реального часу через портал електронних сервісів. Без державного реєстратора проводити можна буде такі дії:

    Для проведення державної реєстрації фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи використовують засоби електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

    Потрібно зауважити, що законопроєкт залишає за Кабміном повноваження щодо можливості визначення інших реєстраційних дій, які зможуть проводитися без участі державного реєстратора.

    Процедура зупинення розгляду документів скасовується

    Законодавство в чинній редакції визначає підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, серед яких подання документів чи відомостей не в повному обсязі, невідповідність документів законодавчим вимогам, несплата адміністративного збору та подання документів з порушенням строку.

    В той же час, автори законопроєкту зазначають, що нинішній інститут «зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації» на практиці нерідко використовується недобросовісними особами для так званого «підвішування» Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на строк до 15 днів, протягом якого проведення реєстраційних дій блокується.

    Відтак, процедура зупинення розгляду документів скасовується. Тобто за наслідками розгляду документів, поданих для державної реєстрації, державний реєстратор може лише або провести відповідну реєстраційну дію, або відмовити у державній реєстрації.

    Оскарження рішень, дій та бездіяльності державного реєстратора

    В законопроєкті передбачено також норми, які стосуються подання скарг на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора. Згідно з наведеними статистичними даними, дуже значний відсоток скарг не приймався до розгляду по суті з формальних підстав, але і після усунення недоліків у задоволенні таких скарг відмовляли, у тому числі і через пропущений строк.

    З метою запровадження антирейдерських заходів, законодавцем збільшено строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) – з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку (3 роки з дня проведення оскаржуваної реєстраційної дії), після спливу якого право на відповідне адміністративне оскарження не може бути реалізоване.

    Крім цього, запроваджено правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення), а також удосконалено процедуру розгляду скарг, усунути положення, які дозволяли недобросовісним особам блокувати розгляд скарг Міністерством юстиції України, запровадити обов'язковість оприлюднення прийнятих Міністерством юстиції України рішень на офіційному вебсайті;

     

    Наразі законопроєкт прийнято за основу із скороченням строку підготовки. Прогнозується, що прийняття зазначеного Закону дозволить запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники з метою гарантування державою непорушності права власності.

    00021.05.2021, 31 просмотр.

    Добавить комментарий

    Имя
    E-mail
    Телефон
    Тема
    Комментарий
    Оценка
    Показать другое число
    Контрольное число*